Південь України без зрошення: 584 тисячі гектарів під загрозою

Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року південь України залишився без води для поливу на великій частині угідь. Йдеться приблизно про 584 тисячі гектарів у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. До трагедії ці площі стабільно давали товарний врожай і підтримували експорт: у 2021-му на них зібрали близько чотирьох мільйонів тонн зернових та олійних культур. Зупинка іригації різко підвищила залежність господарств від опадів і температурних стресів — для багатьох культур це означає падіння врожайності або вимушену зміну сівозміни.

Проблема не тільки у воді. Потужні потоки під час руйнування змили частину родючого шару, оголили солонцюваті горизонти, місцями занесли поля намулом і сміттям. Навіть якщо подачу води відновити, ґрунтам потрібен час і робота: вирівнювання, меліоративні заходи, повернення структури. У виробничих планах це відображається обережністю: аграрії переходять на менш вологовитратні культури, скорочують площі ризикових посівів, перераховують економіку полів з урахуванням нових витрат.

Наслідки відчувають і громади. Для багатьох родин зрошуване землеробство було головним джерелом доходів — тут концентрувалися сезонні роботи, логістика, переробка. Скорочення виробництва б’є по сервісах, інфраструктурі й місцевому бізнесу. На національному рівні це означає менший експортний потенціал і вужчий запас міцності в роки з важкою погодою.

Відновлення — це не один проєкт і не один сезон. Потрібні рішення по всьому ланцюгу: від джерел водопостачання та насосних станцій до каналів і внутрішньогосподарських мереж, а на полі — до агротехнічних прийомів, що допомагають утримувати вологу і відновлювати структуру ґрунту. Ця робота вже частково почалася, але її масштаб вимірюється роками. Завдання аграріїв і громад зараз — витримати перехідний період, не втратити людей і компетенції, а в плануванні опиратися на реальні водні можливості кожного поля.